Журналіст: все ще пам'ятаєте Толіка Тимощука – ось вам приклад наших патріотів ряджених

Журналіст: все ще пам'ятаєте Толіка Тимощука – ось вам приклад наших патріотів ряджених
Так вже з українцями трапляється, що в нерівній сутичці грошей і патріотизму у нас завжди перемагають перші. І справа не тільки в олігархів, президентів, прем’єрів, депутатів, які далеко не бідні люди. Всі ще пам’ятають відомого українського футболіста Анатолія Тимощука, просто хлопця з Луцька, вихованця місцевої «Волині». Анатолій виріс до капітана збірної України з футболу, став справжньою легендою – 144 матчі за головну команду. Чи не єдиний, хто в збірній розмовляв українською. І навіть граючи в донецькому «Шахтарі», де, до речі, теж був капітаном. Як передає replyua.net про це у своєму блозі пише блогер і журналіст Павло Бондаренко.

Він зазначає, згадуючи Тимощука, відразу в пам’яті з’являється картинка, як Толік був обвішаний синьо-жовтими стрічками, шарфами, прапорами. Навіть стрічку для підтримки волосся мав патріотичних квітів. Вся країна пишалася таким капітаном, справжнім, а не картинним патріотом. Але, виявилося, що це була тільки картинка. Різниця між Тимощуком – картинкою в телевізорі і Тимощуком-людиною виявилася набагато більшою, ніж між Зеленським в образі Голобородько і Зеленським в образі Зеленського. У 2017 році Тимощук завершив спортивну кар’єру виступами за казахстанський «Кайрат» і пішов на тренерську роботу в улюблену команду Путіна – пітерський «Зеніт». А тепер ще й паралельно виступає за пітерський футзальний клуб «АЖІО». Легко і приємно було бути патріотом, коли тобі це нічого не коштувало. І навіть вигідно фінансово – солоденькі рекламні контракти від національних компаній – рекламу «Чернігівського» всі пам’ятають. Життя показала, що ані мова, ні кількість начеплені прапорів і шарфів, ні тримання руки на серце під час виконання гімну не гарантує, що людина не продається за долари.

Бондаренко пише, навряд чи Толік останні сухарі догризає – за 10 років в «Шахтарі» і за 4 роки в «Баварії», точно «діточкам на молочишко» як заробив. Плюс ще й року ігор за «Зеніт». Втім, з діточками якраз щось не так. Виявляється, у Німеччині проти Дещиця відкрито дві кримінальні справи. Одне за несплату аліментів, а інше за шахрайство – Толік банально підробив підпис своєї дружини на документах, подав у суд. Може, в цьому суть? В жадібності? Може, Толік є яскравим прикладом деяких українців, які чіпляють на себе вишиванки, українські прапори і з диванів кричать які вони патріоти і які всі навколо зрадники. Але пожертвувати волонтерам 5 гривень – не можна. Воювати – нехай син Порошенка. Павло Бондаренко уточнює, Ракицький, що теж продався в «Зеніт», краще Дещиця. Ракицький був відвертий і патріота із себе не зображував. Читайте також – крім Михайличенко представлений і зоряний штаб київського «Динамо».
Спортивні новини

Від Новини

Українські новини - UNIA MEDIA