Чим ближче опалювальний сезон, тим актуальніша проблема забезпечення населення теплом. І питання не тільки у вартості головного енергоносія — природного газу.

Взимку Україні загрожує повноцінний блекаут

Чим ближче опалювальний сезон, тим актуальніша проблема забезпечення населення теплом. І питання не тільки у вартості головного енергоносія — природного газу. Багато експертів стурбовані тим, чи вистачить Україні взагалі газу на зиму. Адже 31 грудня 2019 року офіційно закінчується термін дії десятирічного газового контракту між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом». У цих умовах для нашої країни важливі альтернативні джерела отримання блакитного палива.

Чи врятує Україну американський газ
Днями польська нафтогазова компанія PGNiG і група «Енергетичні ресурси України» (ЕРУ) підписали договір, згідно з яким Польща буде поставляти Україні скраплений природний газ (СПГ), що купується в США. Поставки будуть здійснюватися до кінця 2019 року.

«Транспорт з придбаним вантажем прибуде в термінал СПГ імені Леха Качинського в Свіноуйсьце на початку листопада, — заявив глава компанії PGNiG Петро Возняк. — Скраплений природний газ після регазифікації закачуватиметься в польську транспортну систему, а потім надходити в Україну через прикордонний газопровід в Германовицах. Однак слабка пропускна здатність газотранспортної системи є єдиною перешкодою до збільшення обсягу експорту газу в Україну».

У свою чергу президент групи «Енергетичні ресурси України» Дейл Перрі заявив, що завдяки партнерству з PGNiG компанія робить «відчутний прорив у будівництві трансатлантичного газового коридору з США в Україну».

Однак головною проблемою є досить висока ціна американського газу для України. Точна вартість поки не розголошується, але, за розрахунками експертів, вона може скласти 660 доларів за тисячу кубометрів. Для порівняння: реверсний газ, одержуваний Україною з Європи, зараз коштує близько 250 доларів за тисячу кубометрів.

Про те, наскільки перспективні поставки американського газу через Польщу в Україну, і про можливості забезпечення населення України блакитним паливом «ФАКТАМ» розповів економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

— Імпорт газу в Україну через Польщу — це, по суті, лише невеликий страхувальний трос, один з елементів диверсифікації поставок газу в нашу країну. Так, це цілком робочий варіант. Але абсолютно неправильно оцінювати його, як паличку-виручалочку, яка врятує нас нинішньої зими. Коли в уряді розповідали про цьому напрямку польського імпорту газу, говорили, що це один з елементів диверсифікації енергетичних ризиків і поповнення дефіциту нашого енергетичного балансу. В принципі, це можна було б досить позитивно оцінювати. Але така тема звучить на тлі майбутнього енергетичного блекаут: Москва може різко скоротити транзит газу через нашу територію. У цьому плані, звичайно, такі заяви не дуже позитивні. Тому що вони створює хибну ілюзію, що газ через територію Польщі, який американці будуть постачати по морю, може закрити наш газовий дефіцит. Якщо подивимося обсяги, це кілька мільярдів кубометрів газу, які набагато поліпшать нашу енергетичну ситуацію, але кардинально її не змінять.

Альтернативи російському газу
— А які взагалі є альтернативи російському газу?

— Є дві основні альтернативи. Перш за все, переговори про участь у проекті нового Трансанатолійського газопроводу TANAP, який йде з Азербайджану через територію Туреччини, і таким чином Туреччина стає, південноєвропейським газовим хабом. Там з’являються досить великі обсяги нового газу. Це каспійський газ, не пов’язаний з Росією. Але проблема в тому, що в таких проектах потрібно брати участь на довгостроковій основі, розробляти довгострокові стратегії. Зазвичай обсяги газу в таких проектах контрактуются за п’ять років до появи реального газу в трубі, за попередніми контрактами. Зараз ми втратили стратегічну можливість включитися в цей проект і зможемо «виловлювати» там один-два мільярди кубометрів газу, які можна поставляти в Україну через територію Румунії і Молдови.

Але найбільш реальний варіант — спільний проект Туреччини, Катару та України з постачання скрапленого газу в Одесу. Для цього потрібно створювати одеський термінал. Чому необхідна Туреччина — бо виникає проблема проходу суден через Босфор. У Туреччини і Катару довгострокова стратегічна програма співпраці, тому що Туреччина — така собі силова дах для Катару в регіоні, а Катар — постійний інвестиційний донор для Туреччини.

Коли нещодавно у Катару було загострення відносин з сусідами, Туреччина оголосила, що зможе військовим шляхом підтримувати Катар. А коли в Туреччині почалися проблеми з девальвацією ліри, то Катар відразу влив приблизно п’ять мільярдів доларів в турецьку економіку. Тобто Туреччина і Катар — стратегічні партнери, а Катар — один з найбільших гравців на ринку зрідженого газу у світі.

Знову ж таки, виникає питання, як ці всі фактори об’єднати, щоб врахувати інтереси всіх сторін? Наприклад, Катар зараз зацікавлений в пошуку інвестиційних проектів в інших країнах. Той же Одеський припортовий завод можна було приватизувати за участю катарських інвесторів — для них це було б цікаво, тому що тут можна створити вертикально інтегровану компанію і технологічний ланцюжок: газ — продукція хімічної промисловості. А для Туреччини це було б теж цікаво — вона брала участь би в логістиці цього проекту і заробляла на логістичних маршрутах. А якщо ще надати Катару якісь бізнес-проекти в Україні з розвитку хімічної промисловості, можна було б затягнути Катар на український ринок скрапленого газу. Але для цього треба побудувати в Одесі термінал з прийому зрідженого газу. А Туреччину можна залучити саме шляхом участі в логістичних маршрутах і, знову ж, будь-то пайової участі в цьому терміналі. Це було б дійсно цікаве і альтернативне по потужності поставок напрямок.

— А поки ми, виходить, будемо займатися реекспортом російського газу через Європу?

— Абсолютно вірно. Поки ми займаємося абсурдом — реекспортом з Люксембургу, Швейцарії, Польщі, Чехії російського газу. Хоча насправді ніякого реекспорту за великим рахунком немає. Але нинішня ситуація загрожує повноцінним блэкаутом саме цієї зими, — зазначив Олексій Кущ.

Докладніше про те, як найближчим часом може змінитися вартість газу і житлово-комунальних послуг для населення, Олексій Кущ розповість в цій статті.

Варто зазначити, що станом на початок вересня запаси газу в українських підземних сховищах склали 18,3 мільярда кубометрів, що на 3,6 мільярда кубометрів більше, ніж на початку вересня минулого року.

Як повідомила прес-служба НАК «Нафтогаз України», для забезпечення стабільного проходження осінньо-зимового сезону 2019-2020 років необхідно накопичити в підземних газових сховищах близько 20 млрд кубометрів газу.

До речі, останнім часом на вітчизняних автозаправках помітно дорожчає скраплений газ. Однак, на думку директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, на даний момент потенціал для зростання цін практично вичерпаний. Експерт прогнозує, що вартість автогазу на заправках найближчим часом стабілізується.

Новини економіки

Від Новини

Українські новини - UNIA MEDIA