У Винниках археологи виявили залишки унікальної древньої оборонної конструкції

У районі гори Лисівка у Винниках археологи древню оборонну конструкцію у вигляді лінії частоколу

У Винниках археологи виявили залишки унікальної оборонної конструкції. Науковці припускають, що конструкція може бути однією з найдавніших поселень енеолітичного часу на заході України.

Спільна археологічна експедиція Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича, Історико-краєзнавчого музею у Винниках, ЛНУ імені Івана Франка та Інституту археології Жешувського університету вже кілька років працює неподалік від Львова, на горі Лисівка у Винниках.

Науковці досліджують поселення культури лійчастого посуду, яка є однією з найбільших європейських енеолітичних культур другої половини IV тис. до н. е. Південно-східна межа цієї культури проходить територіями сучасних Волинської та Львівської областей і межує з трипільською культурою.

Науковці кажуть, що характерною особливістю вибору місць для заснування поселень культури лійчастого посуду є височини, які часто називаються горами. Під час розкопок на одній із таких височин – на горі Лисівка у Винниках – археологи виявили залишки оборонної конструкції з продуманим інженерним підходом – конструкція розташована у вигляді лінії частоколу.

За словами директора Історико-краєзнавчого музею Ігоря Тимця, науковці припускають, що це одне з найдавніших захисних поселень енеолітичного часу, розташоване заході України, якому щонайменше 5 тис. років. Раніше такі конструкції археологи виявляли у центральних і східних регіонах Європи.


Рівчак стіни оборонної конструкції

«Для цієї захисної стіни був викопаний рівчак шириною 30 см, у який вкладалися поруч одна одної дерев’яні колоди. В окремих місцях колоди були більші в розмірах і тому вбивалися у “фундамент”. Поруч палісаду зафіксовано скупчення глиняної обмазки, перемішаною з дрібними вугликами. Попередньо можна припустити, що згадана дерев’яна стіна була обмазана глиною, яка з певних причин згоріла і завалилась», – пояснив науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Андрій Гавінський.

Цінність цієї знахідки для археологів у тому, що вона свідчить про міжкультурні взаємозв’язки та контакти в добу міді, зокрема між культурою лійчастого посуду та трипільським світом.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.