Ще прийде час

24 лютого – день, коли спорт остаточно перестав бути «поза політикою». Міжнародні спортивні організації почали вводити санкції проти атлетів країни-агресора Росії та її союзника Білорусі – забороняти участь спортсменів і команд в міжнародних турнірах та позбавляти права проведення таких змагань. Міністерства спорту 35 країн вимагають навіть жорсткіших заходів – призупинити членство російських федерацій та союзів у міжнародних інституціях, позбавити росіян посад у міжнародних спортивних федераціях, а також заборонити російським телеканалам транслювати міжнародні змагання. Російський наратив про «спорт поза політикою» спростовують і самі російські спортсмени – які або тихенько мовчать, ігноруючи факт війни, або ж відверто її підтримують, як, приміром, фігурист Євгеній Плющенко чи гімнастка Аліна Кабаєва.

Звичайно, знайшлися й такі міжнародні спортивні організації, які все ще намагаються розділити російських спортсменів і російських військових по різних кошиках. До прикладу, WTA оштрафувала організаторів Вімблдону на понад мільйон євро за рішення не допустити тенісистів з Росії та Білорусі на Грендслем у травні. Крім того, ще до початку змагання WTA та ATP оголосили про позбавлення Вімблдону рейтингових очок, звинувативши турнір у «дискримінації».

Та попри такі прикрі і ганебні випадки більшість спортивної спільноти все ж stand with Ukraine, а наші спортсмени продовжують виступи на міжнародних змаганнях, нагадуючи світові про війну в Україні. Підготовка до турнірів для них – завдання нелегке як з моральної, так і фізичної точки зору. Тренуватися часто доводиться за кордоном, адже можливість це робити вдома відібрали росіяни. Так, легкоатлет Андрій Проценко, який нещодавно здобув бронзу на ЧС у стрибках у висоту, провів 40 днів в окупації на Херсонщині.

В особливо складному становищі опинився український футбол. Національні чемпіонати зупинили, легіонери (і не лише) почали покидати клуби, частина команд втратила через обстріли інфраструктуру, а деякі з них взагалі припинили існування. Львівські «Карпати» втратили 13 гравців, але команда вже готується до нового сезону з новачками.

ZAXID.NET дізнавався, як переживає війну львівська команда та український футбол загалом, а також які перспективи наступного футбольного сезону.

До побачення, легіонери

На початок повномасштабного вторгнення Росії в українському футболі вже третій місяць була перерва. Перші офіційні матчі мали стартувати 26 лютого – тоді розпочинала б друге коло Українська Прем’єр-ліга. У Першій та Другій лігах перерва була ще довшою: останні матчі відіграли в кінці листопада, а друге коло мали розпочати у кінці березня.

Через війну національні чемпіонати достроково завершили, з міжнародних змагань – Ліги чемпіонів та Ліги конференцій – «Динамо», «Шахтар» та «Зоря» вилетіли ще восени, тобто футболісти українських клубів надовго втратили регулярну ігрову практику. Для гравців збірної шанс взяти участь в офіційних матчах лишився: плей-оф відбору на ЧС-2022 відтермінували до початку червня. У результаті збірна України зупинилася за крок до участі в Мундіалі, поступившись Вельсу, після чого українці зіграли ще три матчі Ліги націй. Через війну домашні поєдинки довелося проводити в польському Лодзі.

Топ-клуби «Динамо» та «Шахтар» змогли виїхати за кордон (що викликало певне невдоволення і нерозуміння в професійних колах), де почали проводити благодійні матчі. Проте це не врятувало їх від втрати гравців. Через війну ФІФА у березні запровадила спеціальне трансферне правило, яке дозволяє легіонерам призупиняти контракти з українськими клубами і змінити команду посеред сезону. Відтоді «Шахтар», зокрема, покинули Додо, Алан Патрік, Маркос Антоніо, Давід Нерес, Фернандо, Манор Соломон. Щоправда, донеччани заробили на цих трансферах 48 мільйонів євро. Водночас іншим українським клубам довелося якось виживати в Україні, і вдалося це не всім.

«Зараз неважливо – футболіст ти чи ні. Ми всі – українці»

Початок повномасштабного вторгнення застав основну команду львівських «Карпат» на зборах у Туреччині. Як розповідає ZAXID.NET директор з маркетингу клубу Андрій Білоус, усі гравці рвалися додому, проте це було важко відразу організувати логістично: було незрозуміло, куди летіти, як перетинати кордон. Тому ще деякий час команда перебувала в Туреччині, після чого повернулася в Україну. З частиною гравців, чиї сім’ї були за кордоном або які мали пропозиції продовжити кар’єру в інших країнах, контракти не продовжили.

Загалом «Карпати» покинули 13 гравців – воротарі Максим Кучинський, Назар-Стефан Сасс та Іван Сілецький, захисники Володимир Заставний, Олександр Маткобожик, Олександр Дударенко, Сергій Сімінін, Андрій Маркович та Іван Цюпа, півзахисники Ігор Семенина, Ілля Повалій і Анатолій Тітунін, а також форвард Євген Буднік.

«Перші кілька тижнів чи навіть місяців була пауза, всі зосередилися так чи інакше на волонтерстві та допомозі армії – від готування їжі для переселенців до евакуації людей і перевезення військових, для чого, зокрема, задіяли клубний автобус. Водій “Карпат” Микола Білоусов пішов воювати. Ми й далі співпрацюємо з певними військовими частинами, допомагаємо з інструментами, обладнанням, одягом, екіпіруванням, різними розхідними матеріалами. Детальніше про все це ще зарано говорити, бо війна ще триває. Зараз неважливо – футболіст ти чи ні. Ми всі – українці, і на першому місці є захист інтересів нашої держави», – зазначає Андрій Білоус.

Пізніше клуб зосередився на допомозі дітям, які є в структурі клубу, наприклад, забезпечив можливість команді Львівського фахового коледжу спорту поїхати до Польщі на два місяці й там тренуватися і навчатися. Коли дозволили відновити роботу спортивних шкіл, у другій половині квітня в ДЮСШ «Карпати» запровадили безкоштовні тренування для дітей-переселенців. За словами директора школи Андрія Шандора, найбільше – близько 40 – таких дітей займалося в «Карпатах» до середини травня: потім почався відтік, оскільки частина переселенців повернулася додому, наприклад, на Київщину.

«Лишилися діти з Луганської області, Сум, Харкова. Крім того, 85-90% дітей, які займалися до війни, зараз знову займаються. Ми приймаємо всіх охочих від 2005 до 2017 року народження, і не лише внутрішніх переселенців. Зараз ми організовуємо, зокрема, набір дівчат та хлопців 2010-2017 років народження. Усі деталі щодо навчання можна дізнатися в Богдана Пелеха за телефоном 067 713 98 43», – говорить ZAXID.NET Андрій Шандор.

Як додає ZAXID.NET президент «Карпат» Степан Юрчишин, клуб також дав змогу тренуватися гравцям інших команд, які через війну не могли грати вдома, наприклад, Олексію Гуцуляку з «Дніпро-1», Оресту Кузику з «Чорноморця», Юрію Тлумаку із «Зорі». Загалом йдеться приблизно про 10-12 людей.

Після повернення зі зборів футболістів основної команди «Карпат» залучали до тренування дітей, а пізніше вони почали проводити благодійні матчі в інших містах – переважно на Львівщині з місцевими командами. «З одного боку, це дозволяє бути корисним державі в цей час, з іншого – не втратити форму», – відзначає Андрій Білоус. Окремо благодійні матчі проводять ветерани клубу, які мають власну ГО.

Показовий момент для українського футболу

Як Прем’єр-ліга, так і Професійна футбольна ліга вирішили розпочати новий розіграш чемпіонатів. За словами міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта, УПЛ має стартувати 23 серпня – у День Державного Прапора. У кінці серпня – на початку вересня почнуться змагання у Першій та Другій лігах. Проте точний формат та учасники змагань поки що невідомі. Порядок організації та проведення змагань в умовах воєнного стану напрацьовують спільно Українська асоціація футболу, Міноборони, МВС, Мінекономіки, Нацполіція, ДСНС та військові адміністрації. Матчі точно проводитимуться без глядачів, а під час повітряних тривог зупинятимуться. Біля стадіонів обов’язково мають бути облаштовані укриття.

Львівські «Карпати» у першій половині липня розпочали підготовку до нового сезону – до виступів у Першій лізі. Оскільки на час початку повномасштабного вторгнення Росії львів’яни перебували на першому місці в турнірній таблиці групи А Другої ліги, свій оголошений рік тому план клуб виконав. Замість втрачених 13 гравців «Карпати» уже підписали центрального захисника Дмитра Махнєва, голкіпера Дмитра Фастова, триває укладання контрактів із ще шістьма гравцями. За словами Степана Юрчишина, також за основну команду будуть загравати футболістів U-17 Львівського фахового коледжу спорту.

Війна вплинула на плани клубу: темпи будівництва бази біля Бартатова знизилися, відкриття фан-шопу відклали на невизначений термін, а зарплати знизили на 50%. Проте «Карпати» продовжують існувати та грати, на відміну від низки інших українських футбольних клубів.

З УПЛ призупинили діяльність «Маріуполь» та чернігівська «Десна». Уся інфраструктура «Маріуполя» серйозно пошкоджена або знищена російськими військами, команда втратила всі джерела комерційних доходів. Стадіон та базу «Десни» росіяни теж розбомбили. Їхні місця в чемпіонаті мають зайняти «Металіст» і «Кривбас». Наступний сезон також пропустять «Агробізнес» (Волочиськ, Хмельницька область), «Краматорськ» (Донецька область), «Олімпік» (Донецьк), «Поділля» (Хмельницький), «Ужгород» з Першої ліги та ще близько десятка представників Другої ліги.

Як розповідає ZAXID.NET прес-секретар ПФЛ Анатолій Янголь, поки що взагалі не зрозуміло, хто гратиме у Першій та Другій лігах і як саме.

«Щодо учасників не можу нічого сказати, оскільки вони мають надсилати нам офіційні листи щодо участі, і поки що рано про це говорити. Поки що відбуваються робочі зустрічі та обговорення з представниками клубів у ZOOM. Ми чекаємо протоколу безпеки від Кабміну, щоб розуміти, в яких ми умовах. У середині-кінці серпня запланована конференція ПФЛ, на якій буде оголошено регламент чемпіонату, учасники, формат», – говорить він.

У цій невизначеності, в якій перебуває вся Україна з 24 лютого, клуби намагаються зберігати оптимізм. Андрій Білоус та Степан Юрчишин вважають, що зараз для українського футболу настав показовий момент. «Кількість легіонерів в українських клубах зменшиться, і для українських футболістів з’явиться нагода продемонструвати свій рівень, – каже Андрій Білоус. – І або наш футбол заграє новими барвами завдяки молоді, або ж загнеться надовго».

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проекту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.