Топ-50 прибуткових державних підприємств

Зараз в Україні налічується близько 3,2 тис. державних підприємств. Для порівняння: у Польщі, за даними 2016 року, було лише трохи більше 300.

Топ-50 прибуткових державних підприємств

YouControl з’ясував, у яких сферах працюють топ-50 найбільш прибуткових держпідприємств, як довго вони на ринку і де вони розташовані, а також стабільно вони демонструють таку успішну роботу.

Зараз в Україні налічується близько 3,2 тис. державних підприємств. Для порівняння: у Польщі, за даними 2016 року, було лише трохи більше 300. У більшості європейських країн підприємств, де держава володіє більшою частиною, лише по кілька десятків.

А в США, Австралії чи Японії їх можна перерахувати на пальцях рук. Схоже, напрямок руху для України очевидно, і у влади теж є плани по реформуванню сфери управління держвласністю. Частина держкомпаній планують віддати на приватизацію, тим більше що недавно список заборонених для цієї процедури установ скасували. Якісь підприємства ліквідують або реорганізують.

Зміни у держсекторі будуть відбуватися роками. А до тих пір вони будуть працювати, як і раніше: одна частина – з вражаючими збитками, а інша – з дуже навіть непоганими прибутками.

Нещодавно Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства оприлюднило перелік 50 державних компаній з найбільшим показником чистого прибутку за І півріччя 2019 року. В ньому є багато гучних назв: “Укрзалізниця”, “Нафтогаз”, “Укрпошта”, “Енергоатом”, “Антонов”, аеропорт “Бориспіль”, кілька обленерго та інше. Але цікаво, в яких сферах в основному працюють найприбутковіші держпідприємства?

Як довго вони на ринку і в яких куточках України знаходяться? Стабільно вони працюють “в плюс” і які в цілому особливості їх роботи? Відповіді на ці питання шукали аналітики системи з перевірки контрагентів YouControl і галузеві експерти.

Транспортників і енергетиків найбільше серед успішних держпідприємств

Відразу 18 держкомпаній з топ-50 мають відношення до транспортного ринку і тільки 6 з них працюють за КВЕД “Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього обладнання”. Одночасно 5 найбільш прибуткових держпідприємств заробили “стан” на розподілі електроенергії, ще трійка – на її виробництві, двоє – на передачу і одне – на торгівлі.

Тому ця сфера разом з тепловою енергетикою “зібрала” 12 успішних держкомпаній. Далі йде промисловість, найбільше підприємств якій працюють над виробництвом зброї та боєприпасів.

Якщо ж звернути увагу на загальний прибуток компаній за певним галузям, то лідером стане сфера управління, до якої належить “Нафтогаз”. Тільки його прибуток, що становить майже 24,3 млрд грн, і перше місце серед топ-50 найбільш успішних держпідприємств не залишив шансів нікому. Це доводить і те, що розташоване на другій сходинці “Укренерго” за рівнем прибутку відстає в 13 разів.

Топ-50 прибуткових державних підприємств

Чому ж в топі представлені саме ці сфери діяльності, а не інші? Пояснення пропонує кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов: “У топ-50 є багато енергетичних і оборонних підприємств. Перші є природними монополістами, другі мають високий попит на свою продукцію з урахуванням війни проти Росії та експортний потенціал української зброї”.

Також, на думку експерта, своє місце в рейтингу зайняли і ті держпідприємства, які займаються виробництвом унікальної (ДП “Антонов”, поліграфкомбінат “Україна”) або високотехнологічної продукції (КБ “Промінь”).

Цікаво і те, кому підпорядковують успішні ДП (держпідприємства). Враховуючи війну, яка триває вже 5 років, не дивно, що органом управління відразу 20 установ з топ-50 є «Укроборонпром». Серед цієї двадцятки є “Антонов”, “Артем”, “Укрспецекспорт”, “Спецоборонмаш” і т. п. Ще 9 держпідприємств підпорядковані Фонду державного майна України (серед них кілька обленерго, “Одеський припортовий завод”) і 6 – Мінінфраструктури.

Інші новини  Украина открыла 12 новых рынков для экспорта своей продукции

Зосереджені в столиці і вже не новачки

Більшість, а саме 27 держпідприємств з топ-50, зареєстровані в Києві. Однак частина з них має різноманітну географію підрозділів. Серед них – “Енергоатом” (близько 20 підрозділів, зокрема потужні атомні станції в Запорізькій, Хмельницькій та Рівненській областях), “Укрзалізниця” (майже 40 підрозділів), “Укрпошта” (близько 30 підрозділів). А ось столичний “Укрспецекспорт” має представництва навіть в Пакистані, Китаї, Алжирі та Єгипті.

А серед українських регіонів крім Києва найуспішніші держпідприємства частіше інших представляли Миколаївську та Харківську області.

Топ-50 прибуткових державних підприємств

“База” держпідприємств в Україні сформувалася в 90-х роках, тоді ж було зареєстровано більшість підприємств з топ-50 найбільш прибуткових. З 1991 по 1999 рік було створено 33 компанії з 50. 12 держпідприємств “родом” з 2000-х років, а п’ятірка взагалі зареєстрована в 2010-х. Але частина компаній новачки тільки на перший погляд.

Наприклад, потяги “Укрзалізниці” усім нам знайомі десятиліттями, а дата створення компанії, згідно реєстру – 2015 рік. Насправді ж уряд у 2014 році видав указ, яким створив Публічне акціонерне товариство “Укрзалізниця” через злиття Донецької, Львівської, Південної, Одеської, Південно-Західної та Придніпровської залізниць, а також декількох інших установ.

І тільки 21 жовтня 2015 року відбулася державна реєстрація держкомпанії. А ось, наприклад, ДП “Адміністрація морських портів України”, створення якого у 2013 році стало результатом реформи морської галузі України, є правонаступником 20 інших компаній-старожилів.

Більшість стабільно прибуткові і займаються експортом

28 державних підприємств з топ-50 найбільш прибуткових потрапили у перелік за I півріччя 2019 року не випадково, а це стабільний результат їх роботи. Всі вони протягом 2013-2018 рр .. були прибутковими, нехай іноді навіть з мінімальним “плюсом” в роботі.

У той же час серед топ-50 є і ті, хто три або навіть чотири роки з п’яти проаналізованих працювали зі збитками. Серед них:

  • “Укрпошта”;
  • “Одеський припортовий завод”;
  • “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”;
  • “Херсонська теплоелектроцентраль”.

Тому ці та інші держкомпанії, які були збитковими 1-2 роки протягом 2013-2018 рр.., або переглянули стратегію роботи, або там відбулися інші зміни, що дозволили їм стати більш успішними. Але і передчасних висновків робити не варто. Потрібно дочекатися завершення фінансового року, щоб остаточно зрозуміти, вийшли вони чи ні на нову траєкторію прибутковості.

Важливу роль у позитивних фінансових показниках могло зіграти те, що більшість топ-держпідприємств, що займаються міжнародною торгівлею. Протягом 2018 року 25 компаній експортували свою продукцію за кордон. Причому семе з них робили це в мільярдних обсягах (“Антонов”, “Турбоатом”, “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”, СЗФ “Прогрес”, “Укрспецекспорт”, “Спецтехноекспорт”, НВКГ “Зоря”-“Машпроект”).

Протягом I півріччя 2019 року 23 з 50 держпідприємств експортували свої товари. Перелік тих, у кого дохід від цього за 6 місяців перевалив за мільярд, – майже такий же, що і за 2018 рік, крім “Турбоатома”. Ці шість експортерів найбільше продавали зброю, літальні апарати, двигуни і інші комплектуючі, а також різні руди.

П’ята частина вчасно не виплачує зарплату, а одне – банкрут

Інші новини  Украина открыла 12 новых рынков для экспорта своей продукции

Виявляється, прибутковість – не показник відповідальності державних підприємств. 10 компаній з топ-50 протягом 2019 року мали зарплатні борги, частину яких накопичувалася і тяглася місяцями. Найбільшими боржниками виявилися “Одеський припортовий завод”, “Херсонська ТЕЦ”, “Укрзалізниця”, “Адміністрація морських портів України” і “Запоріжжяобленерго”.

Протягом року В різні періоди з’являлася інформація, що вони мали борги у розмірі більше мільйона гривень перед своїми працівниками.

Незважаючи на успішність роботи, податки теж не всі поспішають платити. 44 боргів компанії поки не мають, а ось в шести, станом на 1 жовтня 2019 року, вони мали місце. Серед боржників виявилися “Запоріжжяобленерго”, “Харківобленерго”, “Херсонська ТЕЦ”, “Київський автомобільний ремонтний завод”, “Київ-Дніпровське МППЗТ” і “Укрпошта”. Всього вони заборгували податковій майже 878 млн грн.

І найцікавіша ситуація склалася з “Київським автомобільним ремонтним заводом”. Щодо нього є відомості у справі про банкрутство. Причому повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з’явилося ще в 2014 році. З тих пір підприємство активно розпродає майно і навіть вийшла в прибуток в I півріччі 2019 року.

Що в цілому впливає на рівень прибутку держпідприємств

“Висока прибутковість окремих держкомпаній забезпечується винятковим монопольним становищем на ринку з стійким попитом на їхні товари і послуги. Іншою причиною успішності деяких держпідприємств є прихід нових команд менеджменту, які зуміли перебудувати бізнес-моделі на більш життєздатні з точки зору прибутковості. Також слід згадати про сприятливих ринкових умов, що склалися в окремих галузях.

Приміром, прибутковість ДП “Міжнародний аеропорт Бориспіль” зросла в тому числі завдяки безвізовому режиму та збільшення пасажиропотоку”, – пояснив кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнілюк.

У той же час, за словами експерта, більшість інших компаній держсектора не здатне продемонструвати високі показники прибутковості. Так відбувається через операційної неефективності, непрофесіоналізму менеджменту або його свідомого небажання покращувати ефективність причини корупційної складової. Крім того, часто дії більш ефективних конкурентів з приватного сектора не сприяють нарощуванню частки ринку і прибутків таких компаній.

“Крім розміру ринку і наявності конкурентів, для таких ДП велике значення має кілька чинників. Це і якість активів, і можливість стверджувати і реалізовувати інвестиційні програми оновлення або розширення активів, і можливість крос-субсидування (неприбуткової за рахунок прибуткової) діяльності, а також отримання частки виручки в іноземній валюті. Що цікаво, досить велика частка успішних ДП – це саме ПАТ, АТ ВАТ. Отже, корпоративне управління також має вагоме значення для успіху на ринку”, – переконана керівник проектів “Эжис Україна” Оксана Затворницкая.

Те, що вагому роль відіграє саме керівництво, підтверджує ще один експерт і наводить додаткові умови успішності або протилежного результату. “Різна доля державних підприємств зумовлена неоднаковими можливостями топ-менеджменту, призначеного Кабміном і різними інтересами фінансових груп, які стоять за менеджментом державних підприємств. Якщо топ-менеджмент хоче вивести надприбутки з-під оподаткування в офшори, таке підприємство стає “убіточным”, – пояснив провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.

Є прибутковість головною для ДП і куди рухатися реформ?

Державні підприємства не завжди першочерговою метою мають саме заробити якомога більше грошей. Часто перед ними стоять більш важливі, навіть стратегічні завдання. На думку Андрія Мартинова, такі державні підприємства, як “Укрзалізниця” або “Укрпошта”, виконують важливу соціальну (комунікативну) функцію. А за словами Оксани Затворницкой, мета діяльності цих компаній та їх цільові показники повинні корелювати з цілями державної політики (рівність доступу до інфраструктури, безпеку цих об’єктів, впровадження інновацій).

Інші новини  Украина открыла 12 новых рынков для экспорта своей продукции

“Звичайно, не для всіх державних компаній прибуток є головною метою. Наприклад, компанія обслуговує населення, не повинна закладати в тариф надприбуток за рахунок самого населення. Однак експортоорієнтовані, наукомісткі компанії, що представляють інтереси держави за кордоном, мають бути прибутковими і надприбутковими”, – зазначив кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки Київського міжнародного університету Віталій Опанасюк.

Так куди повинні рухатися реформи цих підприємств? До пошуку кращого менеджменту, реогранізації або все ж до приватизації? Наскільки далекоглядно і логічно стратегічно важливі держкомпанії віддавати в приватні руки? І взагалі знайдуться охочі інвестувати?

“Якщо є фінансово-промислові групи, які зацікавлені в покупці, наприклад, атомних станцій, вони їх обов’язково додадуть у свої бізнес-імперії. Причому питання безпеки, своєчасної амортизації обладнання будуть принесені в жертву. Треба бути обережним з приватизацією природних монополій. Наприклад, такою є монополією «Трансгаз». Адже неможливо (це буде коштувати 100 млрд дол. і 15 років) побудувати конкурентну існуючої газотранспортну систему.

Звичайно, таке майно може бути непотрібним, якщо не буде контракту на транзит газу. Разом з тим капіталізація такого підприємства буде дорівнювати ціні брухту. Такі підприємства навряд чи можна знайти стратегічного інвестора”, – переконаний Андрій Мартинов.

І навіть якщо знайдеться покупець, чи є гарантії, що приватизація принесе кардинальні позитивні зміни підприємству?

“Не завжди зміна форми власності несе у собі розвиток. Приклад – “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” зі списку топ-50. Це унікальне підприємство з виробництва алюмінію було продано російському бізнесу, доведено до банкрутства, а згодом повернуто Україною в державну власність. Реформа державних активів може йти двома шляхами: зміна форми власності або зміна моделі управління.

Останнє передбачає перегляд нормативів фінансової політики (сьогодні ДП платять у бюджет 75% свого чистого прибутку, що зменшує їх можливості для інвестицій), системи управління (скасування їх підпорядкованості багатьом органам управління), принципів оплати праці та преміювання керівництва (впровадження підходу “плата за результат, а не діяльність)”, – пояснив кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов.

В той же час є й інші приклади, коли держава мала згубний вплив на свою власність і не дозволяло їй розвиватися. Тому в таких випадках чи не найкращий вихід – саме приватизація? “Економічна історія Північної Кореї, Куби, Венесуели свідчать, що держава, як власник, є неефективним через реалізацію ризику колективної безвідповідальності при одночасному забезпеченні високої корупційної ренти для зацікавленого кола осіб.

Не варто боятися продавати приватним інвесторам навіть рентабельні компанії, оскільки новий власник буде особисто зацікавлений у нарощуванні прибутковості та ефективності. Як результат – менше корупції, нові робочі місця та наповнення доходної частини державного бюджету”, – запевнив Роман Корнілюк.

Не єдиним доходом. Про які ще фінансових показниках держпідприємства варто дізнатися

Прибуток – це тільки один з важливих фінансових показників будь-якого, в тому числі і державного, підприємства. Цікавими для розгляду є його виручка, активи і зобов’язання, результат участі у державних тендерах, а також історія фінпоказників за минулі роки.

Новини економіки