Зростання цін — тема, яка завжди на слуху. Ви заходите в магазин, бачите новий цінник на хліб чи молоко й одразу помічаєте зміни. Це і є інфляція — не абстрактний економічний термін, а реальність вашого гаманця. Давайте розберемось, як змінились ціни в Україні за перше півріччя, що стало причиною цього і як це впливає на споживачів.
Загальна картина: що показують цифри
Офіційна статистика фіксує динаміку змін щомісяця. Показники інфляції — це більше, ніж просто відсотки.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) за січень–червень 2025 року продемонстрував помірне, але стабільне зростання. Згідно з даними Держстату, інфляція за півроку становила близько 4,2%.
Найвищий стрибок спостерігався у квітні — 1,1% за місяць. У червні темпи зросли до 0,9%, що стало приводом для нових обговорень у ЗМІ. Водночас базова інфляція, яка виключає сезонні коливання, залишалась на рівні 3,3%.
Що подорожчало найбільше
Ціни змінюються нерівномірно. Одні категорії товарів дорожчають швидше, інші майже не змінюються. Найвразливішими виявилися продукти харчування. За півроку найбільше подорожчали:
- Цибуля: +68,4% за 6 місяців;
- Морква: +44,1%;
- Хліб пшеничний: +12,7%;
- Яйця: +9,2%;
- Соняшникова олія: +8,4%.
Ці товари — базові для української родини, тому навіть невелике зростання має відчутний вплив.
Причини інфляції: чому ціни ростуть
Інфляція — це не лише наслідок політики, а й результат багатьох взаємопов’язаних чинників. Серед головних причин зростання цін на продукти:
- Війна та логістичні перебої: частина ланцюгів постачання порушена;
- Зниження врожайності: через погоду та нестачу добрив;
- Зростання вартості енергоносіїв: впливає на транспортування й виробництво;
- Підвищення зарплат: зокрема у сфері держсектору, що стимулює попит.
Внутрішній попит залишається високим, особливо у великих містах. Люди витрачають більше, навіть попри здорожчання.
Зовнішні чинники: вплив глобального ринку
Одним із ключових зовнішніх чинників є вартість енергоносіїв на міжнародному ринку: коли ціни на нафту чи газ зростають, це миттєво відображається на собівартості продукції й транспортування. Важливу роль відіграє й курс національної валюти — гривня, яка чутливо реагує на коливання долара та євро. Додатково ситуацію ускладнюють глобальні затримки в логістиці, які сповільнюють постачання імпортованих товарів. У результаті, будь-яке подорожчання іноземної валюти автоматично підвищує ціну на побутову техніку, електроніку, паливо та інші товари, що ввозяться в Україну.
Як інфляція впливає на споживачів
Зростання цін відчувається не лише в супермаркеті. Воно впливає на всі сфери життя: від щоденних витрат до довгострокового планування. У побуті це проявляється у зміні споживчих звичок. Багато українців почали купувати менше делікатесів і частіше обирають товари за нижчою ціною або від менш відомих брендів. Популярність акційних пропозицій зросла, як і звичка відкладати великі покупки на пізніше. Поведінка споживача стала обережнішою — зростає інтерес до економії, порівняння цін і фінансової грамотності.
Реакція держави: як регулюють ситуацію
Уряд не стоїть осторонь процесів — використовуються різні інструменти для стримування інфляції.
- Монетарна політика НБУ: збереження ключової ставки на рівні 13,5% з метою стримування споживчого попиту.
- Валютні інтервенції: НБУ стабілізує курс гривні на міжбанківському ринку.
- Таргетування інфляції: середньострокова ціль — не вище 5%.
Ці заходи вже дають результат: інфляційні очікування населення почали знижуватись із травня.
Доходи населення: чи встигають за цінами
Якщо інфляція зростає, а зарплати стоять на місці — це реальне падіння купівельної спроможності. За даними Мінфіну:
- Середня зарплата в Україні у червні — 19 200 грн;
- Зростання з початку року — +8,7%;
- Реальне зростання з урахуванням інфляції — близько 4,3%.
У багатьох сферах зростання зарплат відбувається повільніше, ніж темпи подорожчання товарів першої потреби.
Бізнес і ціни: чи можливо не підвищувати вартість
Підприємці опинились між двох тисків: з одного боку — зростання витрат на сировину, енергію та логістику, з іншого — небажання покупців платити більше. Щоб не втратити клієнтів, бізнес шукає компроміси: зменшує обʼєм продукції при тій самій ціні, пропонує бонуси, знижки або безкоштовну доставку. Деякі компанії відкладають подорожчання на менш важливі товари. Проте довго утримувати ціни на попередньому рівні все складніше.
Прогноз на друге півріччя
Очікування на майбутнє — важливі не лише для економістів, а й для звичайних українців, які планують витрати. Експерти НБУ прогнозують:
- Загальна інфляція за підсумками року — 6,0–6,5%;
- Сезонне зниження цін на овочі — у серпні;
- Можливий тиск через осіннє підвищення цін на газ.
Аналітики банків додають: якщо не буде нових шоків, інфляція залишиться в межах контрольованих показників.
Як захистити свій бюджет
Ціни ростимуть — це факт. Але є інструменти, які допоможуть зменшити тиск на гаманець.
- Ведіть облік витрат — це дає змогу бачити реальну картину;
- Плануйте великі покупки наперед — ураховуйте сезонність;
- Порівнюйте ціни в онлайн-магазинах — це часто вигідніше;
- Користуйтесь кешбеком — навіть 1% повернення — це економія;
- Обирайте депозитні програми з відсотками вище рівня інфляції.
Фінансова гнучкість — ключ до стабільності у будь-якому економічному кліматі.
Підсумки: що варто запам’ятати
Інфляція в Україні в першому півріччі 2025 року залишалась у помірних межах, але мала реальний вплив на споживачів. Ціни на продукти, транспорт і імпортовані товари зросли, зокрема через логістичні, валютні та виробничі фактори. Держава реагує регуляторними кроками, а споживачі — зміною поведінки. У другому півріччі варто очікувати обережного зростання, тому економічна дисципліна залишиться в тренді.
Якщо ви хочете зберегти купівельну спроможність — плануйте, порівнюйте, відстежуйте. Інфляція не питає, коли зручно, але ви можете бути до неї готові.
