Чому дорожчає пальне в Україні: глобальні причини та внутрішні виклики -

Зростання цін на пальне — це не просто цифри на табло АЗС. Це рушійна сила, яка зачіпає ланцюжки поставок, цінники в магазинах і навіть рішення бізнесу щодо маршрутів доставки. Щоб зрозуміти, чому бензин і дизель дорожчають, треба подивитися глибше — на геополітику, імпортні обмеження та внутрішні кроки уряду.

Світовий ринок: як глобальні події впливають на українську колонку

Ціни на українських АЗС рідко формуються самостійно — за ними стоїть глобальний ринок нафти.

Нестабільність — нова норма для ринку нафти

Починаючи з 2022 року, нафтовий ринок живе в стані постійного стресу. Санкції проти Росії, скорочення видобутку ОПЕК+, атаки на танкери у Червоному морі — усе це впливає на вартість сировини. Україна як імпортер змушена реагувати миттєво: здорожчання Brent тягне за собою підняття цін на пальне вже за кілька днів.

Залежність від імпорту — слабке місце

До повномасштабної війни частина пального в Україні вироблялася на Кременчуцькому нафтопереробному заводі. Після його знищення країна повністю перейшла на імпорт. Це означає:

чутливість до коливань світових цін;
збільшення логістичних витрат;
валютну прив’язку (курсові ризики).

Роль імпорту: хто постачає паливо і за яких умов

Наразі основними постачальниками для України є країни ЄС. Але і тут не все просто.

Після втрати традиційних маршрутів постачання через Білорусь і Росію, український ринок переорієнтувався на захід. У 2023 році понад 90% пального надходило з країн ЄС. Але це також:

довший ланцюг доставки;
вища вартість транспортування;
залежність від роботи прикордонної інфраструктури.

Ціни на нафтопродукти в ЄС формуються за іншими правилами: біржові котирування, акцизи, конкуренція. Україна, купуючи там пальне, змушена адаптуватися до цих цін. І якщо в Німеччині дорожчає дизель — це відчує і український перевізник.

Внутрішні фактори: що впливає на ціну всередині країни

Окрім світових тенденцій, на вартість пального в Україні впливають місцеві податки, стан інфраструктури, логістика та навіть погода.

У липні 2023 року держава повернула повний акциз на пальне, який було скасовано на початку повномасштабної війни. Це рішення зумовили три чинники: необхідність наповнювати бюджет, поступова стабілізація ринку та очікування з боку міжнародних партнерів. Відновлення акцизу автоматично підвищило ціну на 4–6 гривень за літр, залежно від виду пального.

Сезонність і споживання

Цінова динаміка також залежить від сезонних коливань. У період весняно-польових робіт або літнього туристичного сезону попит на пальне суттєво зростає. Це спричиняє перевантаження постачальників, утворення тимчасового дефіциту, особливо в пікові дні, і підвищення вартості закупівель невеликими партіями.

Логістичні труднощі через війну

Окремо варто згадати логістичні труднощі, пов’язані з війною. Обстріли інфраструктури, зруйновані мости та затримки на прикордонних пунктах уповільнюють доставку. Кожна затримка чи ускладнення додає витрат на транспортування, що врешті відображається у вартості на заправці.

Як це вдаряє по логістиці: ланцюгова реакція витрат

Подорожчання пального впливає на всі етапи логістики — від фури до кур’єра на велосипеді. Фінансова модель перевізника базується на пальному. Якщо дизель дорожчає:

збільшується вартість доставки тонни товару;
частішають перегляд тарифів;
знижується маржа дрібних компаній.

У складних випадках перевізники змушені відмовлятись від маршруту або підвищувати ціни клієнтам.

Рітейл і харчі: ефект у продуктовому кошику

Кожен йогурт чи хліб на полиці пройшов десятки кілометрів. Коли ціна за літр пального зростає:

доставка товарів дорожчає;
постачальники закладають це у прайс;
кінцевий споживач бачить нову ціну в супермаркеті.

Це одна з причин інфляції, яка болісна для кожного гаманця.

Що робить уряд: спроби балансувати попит і стабільність

Кабмін та інші державні структури уважно стежать за паливним ринком. Втім, ситуація складна — простих рішень не існує, і кожне втручання має наслідки. Завдання держави — не диктувати ціни, а зберігати рівновагу між потребами споживачів і стабільністю постачання.

Відновлення контролю, а не регулювання

Ціни на пальне формуються вільно, але держава не усувається повністю. Вона здійснює постійний моніторинг цінових тенденцій, аналізує рентабельність роботи АЗС і оцінює рівень торговельної надбавки. Окрім того, запроваджено обов’язкові мінімальні запаси нафтопродуктів, що дозволяє оперативно реагувати на кризові ситуації та знижує ризики цінових маніпуляцій.

Спрощення імпорту

Щоб забезпечити стабільність поставок, уряд змінює підходи до імпорту пального. На митниці діють спрощені процедури оформлення, які дозволяють уникати затримок. Додатково збільшено пропускну здатність прикордонних пунктів і налагоджено координацію з європейськими постачальниками. Такі заходи особливо критичні в періоди високого попиту, коли навіть незначне уповільнення може призвести до дефіциту.

Як бізнес адаптується: що роблять логістичні компанії

Українські перевізники шукають способи знизити витрати — і часто це виглядає доволі винахідливо. Частина компаній уже:

переходить на газ, якщо дозволяє техніка;
планує маршрути так, щоб уникати пробок і зменшити холості кілометри;
об’єднується з іншими для спільних перевезень.

Це допомагає хоча б частково стримати витрати.

Аналітика замість інтуїції

Логістика сьогодні — це не просто водій із картою та телефоном. Компанії активно впроваджують цифрові інструменти, які дозволяють контролювати кожен крок у ланцюгу постачання. Вони відстежують переміщення транспорту в реальному часі, використовують алгоритми для побудови оптимальних маршрутів і ведуть детальний облік витрат пального на кожну поїздку. Такий підхід мінімізує людський фактор, зменшує ризики та дозволяє ухвалювати рішення на основі конкретних даних, а не припущень.

Чого чекати далі: прогнози на 2025 рік

Попри всі намагання стабілізувати ситуацію, ціни на пальне залишаються чутливими до зовнішніх факторів.

Геополітична турбулентність: нові конфлікти або санкції можуть знову підігріти нафтовий ринок.
Зміцнення гривні: позитивно вплине на імпорт, але не нейтралізує загальносвітові фактори.
Покращення логістики: може зменшити навантаження на внутрішню ціну, якщо модернізують залізницю чи порти.
Розвиток альтернатив: інвестиції у біопаливо, електротранспорт чи зниження споживання — це вже не фантастика.

Попри зусилля держави та бізнесу, деякі речі залишаються малоймовірними в короткостроковій перспективі. Повне повернення до цін, які були до 2022 року, наразі виглядає нереальним — ситуація на світовому ринку й витрати на логістику суттєво змінились. Досягти повної енергетичної незалежності також неможливо за кілька місяців — це стратегічна мета, яка потребує років. Абсолютної стабільності цін очікувати не варто, адже ринок залишається динамічним, а на нього впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори.