Удар по нафтогазовому сектору Росії став одним із ключових напрямків економічного тиску, який Захід застосовує у відповідь на повномасштабну агресію проти України. Упродовж останнього року країни Європейського Союзу, G7 та інші партнери послідовно скорочували закупівлі російської нафти, вводили стельові ціни та запроваджували санкції проти компаній, які сприяють обходу обмежень.
Як діють санкції проти російської нафти
Основна мета санкційної політики — обмежити здатність Кремля фінансувати війну за рахунок енергетичних доходів. Російський бюджет майже наполовину формується завдяки продажу нафти та газу, тому обмеження в цій сфері мають надзвичайно сильний вплив.
З 5 грудня 2022 року набуло чинності ембарго ЄС на імпорт російської нафти морським шляхом. Одночасно G7 запровадила механізм «цінової стелі», що забороняє транспортним і страхувальним компаніям із західних країн обслуговувати постачання російської нафти, якщо ціна перевищує встановлений ліміт (спочатку 60 дол./барель).
Це створило значний тиск на РФ, адже західна логістична та фінансова інфраструктура досі залишалася ключовою навіть для “сірих” операцій Москви.
Обхід санкцій: “тіньовий флот” і схеми реекспорту
Росія, прагнучи зберегти свої доходи, почала активно шукати шляхи обходу обмежень. Один із найбільш використовуваних інструментів — створення так званого “тіньового флоту” танкерів, які здійснюють перевантаження нафти в нейтральних водах, приховують країну походження або змінюють прапори суден.
Також активізувалася роль посередників — нафта з РФ часто експортується в країни третього світу або через компанії у нейтральних державах, де змішування з іншою нафтою дозволяє приховати справжнє походження ресурсу.
Водночас Захід продовжує вдосконалювати інструменти моніторингу та виявлення таких схем. Наприклад, в березні 2024 року США ввели санкції проти десятків суден і компаній, які брали участь у махінаціях із російською нафтою.
Вплив санкцій: менше прибутків, більше проблем
Попри спроби обійти обмеження, фінансові наслідки для Росії очевидні:
- За даними Мінфіну РФ, доходи від нафти й газу у 2023 році впали більш ніж на 30% у порівнянні з попереднім роком.
- Бюджет РФ став дефіцитним, що змусило Кремль активно залучати резерви та шукати внутрішнє фінансування війни.
- Санкції сповільнили інвестиції у нафтогазову інфраструктуру, а західні технології й фахівці стали недоступними, що негативно впливає на видобуток.
Таким чином, кожен місяць санкцій — це не просто символічний тиск, а реальні фінансові втрати, що обмежують військові можливості Росії.
Перспективи: як довго це може тривати?
Експерти вважають, що санкції проти російського енергетичного сектору мають довготривалий ефект лише за умов чіткого контролю й адаптації інструментів до нових схем обходу. Ключову роль у цьому процесі відіграють США, ЄС, Велика Британія, Японія та Канада.
Разом з тим, альтернативні ринки — зокрема Китай та Індія — залишаються важливими покупцями російської нафти. Саме тому Захід має посилювати роботу з третіми країнами, щоб зменшити масштаби реекспорту і тиснути на дотримання цінових обмежень.
Висновок
Енергетичні санкції стали ефективною зброєю у боротьбі з російською агресією. Хоча Росія намагається адаптуватися, економічний ефект очевидний. Продовження тиску, розширення санкцій і посилення контролю — це ключ до зменшення фінансового потенціалу держави-агресора.
