Фінансова стабільність держави під час війни — виклик, який вимагає неординарних рішень. В умовах зростаючих витрат на оборону, гуманітарні потреби, медицину та відновлення інфраструктури Україна постала перед дилемою: як збалансувати бюджет, не знищивши залишки підприємницького середовища?
Підвищення податків — один із очевидних кроків. Проте питання в тому, хто повинен платити більше, і як це зробити так, щоб не задушити бізнес, який і так працює в умовах війни.
Необхідність перегляду податкової системи
Українська економіка наразі функціонує в умовах надзвичайної напруги. Частина територій тимчасово окупована, логістика порушена, ринки збуту зменшилися, а витрати на війну зростають щомісяця. У такій ситуації держава шукає додаткові джерела надходжень до бюджету.
Фінансові аналітики й урядовці погоджуються: збереження довоєнної податкової моделі більше не відповідає реаліям. Але просте підвищення ставок — не панацея. Необхідний диференційований підхід: податки повинні зростати не для всіх, а насамперед для тих, хто зберіг стабільні доходи або отримує надприбутки.
Хто має платити більше?
1. Сектори, що отримують надприбутки під час війни
Сюди належать компанії, що працюють у сферах енергетики, логістики, військових закупівель та сировинного експорту. Уряд розглядає можливість тимчасового введення підвищених ставок податку на прибуток або спеціальних зборів для цих галузей.
2. Олігархічні корпорації та великі холдинги
У період, коли малий бізнес бореться за виживання, великі групи мають платити більше. Йдеться не лише про справедливість, а й про соціальну відповідальність великого капіталу.
3. Власники активів за кордоном
У фокусі — офшори, зареєстроване майно, закордонні рахунки. Механізм співпраці з європейськими податковими органами вже запущено, і держава має намір активніше використовувати цей інструмент.
Кого не можна чіпати?
Експерти наголошують: необхідно захистити малий і середній бізнес, який залишається основою економічної стійкості. Усіляке збільшення фіскального навантаження на малий бізнес може призвести до масових закриттів, втрати робочих місць і зменшення податкової бази в перспективі.
Особливо чутливою є тема ФОПів. Саме вони нині забезпечують мільйони українців товарами, послугами, айтішними рішеннями та ремісничою продукцією.
Прозорість і стратегія замість “фіскального блискавкотроса”
Підвищення податків у кризовий період допустиме лише тоді, коли воно є:
- логічно обґрунтованим;
- прозоро комунікованим;
- частиною цілісної стратегії економічного відновлення.
Україні потрібно не лише латати бюджет, а й формувати передумови для майбутнього зростання, збереження інвесторів і повернення бізнесу з-за кордону.
Висновок
Підвищення податків не є неправильним кроком. Проблема — у відсутності адресності. Уряд має чітко розділити платників за рівнем доходів і здатністю витримати нові умови. Інакше замість економічного зміцнення ми отримаємо поглиблення кризи довіри між державою та підприємцями.
