Війна на два фронти — умовна, але дуже показова метафора.. У 2025 році обидві країни перебувають під перманентною загрозою зовнішньої агресії. Для України — це Росія, для Ізраїлю — Іран та підконтрольні йому радикальні угруповання.
У центрі цієї взаємодії — військова допомога, обмін технологіями, спільна боротьба з тероризмом, посилення протиповітряної оборони, а також спільне розуміння того, що безпека — це більше ніж солдати на кордоні. Стратегічні виклики змушують обидві держави не лише адаптуватися, а й активно шукати союзників.
Передача озброєння, перехопленого у бойовиків
У 2025 році Україна отримала несподіваний, але дуже цінний тип допомоги від Ізраїлю — озброєння російського виробництва, захоплене під час бойових дій у Сирії та Лівані. Йдеться не про формальну військову допомогу, а про передачу зразків для вивчення тактики противника та технологічного аналізу.
І хоча Ізраїль тривалий час утримувався від відкритої військової допомоги Україні, динаміка 2025 року демонструє нову реальність: баланс між внутрішньою політикою, тиском союзників та реальним запитом на підтримку України.
Ключові напрями співпраці
Окрім фактичної передачі зброї, ізраїльский уряд зробив акцент на системному поглибленні військової взаємодії.
Основні напрями співпраці
- Координація з питань ППО: можливість використання елементів Iron Dome на території України.
- Обмін оперативною інформацією щодо російських безпілотників та їхніх іранських аналогів.
- Технічна експертиза з розмінування та боротьби з СВП (саморобні вибухові пристрої).
- Дослідження військових БПЛА та координація розробки нового безпілотного обладнання.
Ці напрями не лише поглиблюють довіру між державами, а й формують нову архітектуру двосторонньої безпеки, де знання, технології та досвід стають важливішими за кількість переданих одиниць техніки.
Порівняльна перспектива
Щоб зрозуміти масштаб співпраці, важливо співставити військовий потенціал обох країн. І хоча Ізраїль — не член НАТО, його армія вважається однією з найефективніших у світі, особливо в умовах гібридної війни.
Представлена нижче таблиця демонструє базові показники станом на 2025 рік — вона допоможе зрозуміти, у яких саме сферах співпраця може мати найбільший вплив.
| Показник | Україна | Ізраїль |
| Кількість військових | ~250,000 | ~170,000 |
| Резерв | ~1 000,000 | ~465,000 |
| Основні загрози | Росія | Іран, ХАМАС, Хезболла |
| Системи ППО | IRIS-T, NASAMS, Patriot | Iron Dome, David’s Sling, Patriot |
| Військовий бюджет | ~$10 млрд | ~$23 млрд |
| Досвід бойових дій | Повномасштабна війна | Постійні локальні конфлікти |
Така картина показує: попри різну географію та чисельність, обидві армії мають унікальний досвід і можуть взаємно підсилювати одна одну.
Ізраїльська безпекова модель для України
Цю фразу президент Володимир Зеленський використав неодноразово у виступах перед західними партнерами. Ідея полягає в тому, щоб Україна стала самодостатньою безпековою державою, яка може чинити тривалий спротив та водночас розвивати високотехнологічну інфраструктуру захисту.
Модель Ізраїлю передбачає кілька основних характеристик:
- Високий рівень автономії в оборонному виробництві.
- Сильна розвідка та внутрішній контроль.
- Потужна система протиповітряного захисту з різними ешелонами.
- Інтеграція армії в життя суспільства.
- Активна підтримка партнерів у формі довгострокових військових пакетів.
Для України така модель вже починає реалізовуватись. Спільна робота може не лише допомогти адаптувати технології, а й сформувати нову парадигму для Європи загалом.
Кіберзагрози і союз цифрової безпеки
Війна 2022–2025 років чітко показала: боротьба ведеться не лише на полі бою, а й у кіберпросторі. Росія здійснює тисячі атак щомісяця на енергосистему, фінансову інфраструктуру, державні сервіси. Саме тому Україна ініціювала створення спільного з Ізраїлем Центру кіберстійкості.
Цей центр, за словами джерел у МВС України, стане одним із найбільших у Центрально-Східній Європі. Очікується, що він об’єднає:
- експертів у сфері захисту критичної інфраструктури;
- аналітичні хаби по моніторингу цифрових загроз;
- лабораторії, що моделюють атаки на серверні архітектури.
Проєкт буде фінансуватись спільно з приватними IT-компаніями, зокрема ізраїльськими гігантами Check Point, Verint, Radware, а також українським сектором кіберполіції.
Стратегічне партнерство, що формує майбутнє
З огляду на актуальні тенденції 2025 року, можемо зробити чіткі висновки: дві країни не просто партнери у війні. Вони — союзники в розбудові нового безпекового порядку, де обмін даними, технологіями, досвідом і принципами організації оборони стає основою виживання.
І хоча слово “партнери” зазвичай вживається доволі формально, у цьому випадку воно набуває глибшого сенсу: ізраїльський уряд допомагає не лише технікою, а й філософією оборони. Україна, у свою чергу, пропонує свій фронтовий досвід у новому типі війни — гібридної, тотальної, затяжної.
